Президент РК "Львів - Ратуша"
Наталія Витрикуш


ЦІЛІ РОТАРІ

В деяких країнах світу щотижневі Ротарійські засідання починаються з того, що всі присутні встають та спільно проголошують Цілі Ротарі. Ця фраза, що походить з Конституції Ротарі, зазвичай фігурує на плакатах в Ротарійських офісах або організаціях. Метою Ротарі є “заохочувати та розповсюджувати ідею служіння як основи вартісного підприємництва”.Ми бачимо тут, що це твердження зазначає чотири аспекти, які окреслюють ідеал служіння та способи його осягнення: розвиток свідомості, яка сприяє служінню; пропаганда високих морально-етичних стандартів у бізнесі та професійній діяльності; служіння у приватному, професійному та громадському житті; а також побудова доброї волі, миру та взаєморозуміння між народами.Але мета Ротарі не завжди представлялася у такому вигляді. Перша Конституція, що була створена у 1906 році, мала три цілі: пропаганда бізнесових інтересів, розвиток добротовариських відносин та підтримка ідей, корисних для місцевої громади. Та вже у 1910 році Ротарійці мали п’ять цілей, оскільки більшого значення було надано розповсюдженню Ротарі. У 1915 році було вже шість цілей. Але у 1918-му цілі були визначені по-новому, а їх кількість була скорочена до чотирьох. Через чотири роки їх знов стало шість, однак у 1927 році вони знов були переглянуті.Нарешті на Конвенції у Мехіко-Ситі у 1935 році, після перегляду цілей, знову ж таки зупинилися на чотирьох. Остання важлива зміна відублася у 1951 році, коли цілі були об’єднані та утворили собою єдину Мету, яка складалася з чотирьох частин. “Ідеал служіння” являє собою ключову фразу Ротарійської Мети. Цей ідеал – це позиція людини, поведінка якої базується на піклуванні про інших і яка виявляє готовність надавати допомогу, він вимагає скерування на його досягнення всіх найкращих якостей особи. От що насправді означає Мета Ротарі.

ДЕВІЗИ РОТАРІ

Перший девіз Ротарі – “Найбільше отримує той, хто найкраще служить” – був затверджений на Другій Ротарійській Конвенції, що відбулася в місті Портленд (штат Орегон) у серпні 1911 року. Цю думку вперше висловив чикагський Ротарієць Арі Шелдон у своїй промові в 1910 році, і звучала вона так: “Той, хто найкраще служить своїм товаришам, отримує найви-щий прибуток.” Десь у цей самий час Президент Ротарі Клубу Міннеаполіс, що у штаті Мінне-сота, висловився у спосіб, що для найкращої організації Ротарі Клубу підходить принцип, на який спирається власне його Клуб: “Служіння, а не власне “Я”. Ці два вислови, дещо модифі-ковані, і були формально затверджені як офіційні девізи Ротарі на Конвенції 1950 року в Дет-ройті: “Найбільше отримує той, хто найкраще служить” та “Служіння понад власне “Я”. У 1989 році Законодавча Рада затвердила “Служіння понад власне “Я” як головний девіз Ротарі, оскіль-ки він у найкращий спосіб віддзеркалює філософію добровільного альтруїстичного служіння.

100-ВІДСОТКОВЕ ВІДВІДУВАННЯ

Регулярне відвідування є принципово важливим для сильного та активного Ротарі Клубу. Корені цієї вимоги можна простежити ще у 1922 році, коли Ротарі Інтернешнл оголосило всесвітнє змагання, яке вмотивувало тисячі Ротарійців до досягнення 100-відсоткового відвідування з року в рік. Багато Ротарійців особливо пишаються підтримуванням своїх 100 процентів у власному Клубі, або ж, іноді, об’єднуючись на засіданнях з іншим Ротарі Клубом. І, хоч Правила Ротарі вимагають відвідування тільки 60% засідань, виник звичай досягнення бажаного рівня 100 відсотків. Ротарі приділяє багато уваги регулярному відвідуванню тому, що кожний член представляє власний напрямок бізнесу або професію і тому відсутність когось одного позбавляє Клуб цінності його різноманітного членства, а також особистої присутності Ротарійця серед товаришів. Час від часу з’являлися пропозиції дозволити членам не з’являтися з певних причин або ж знизити вимоги мінімального відвідування. (Законодавча Рада 2001 року теж прийняла такі зміни, враховуючи реалії сьогодення – Ред.)

ТЕСТ ЧОТИРЬОХ ПИТАНЬ

Ротарійський “Тест чотирьох питань” є одним з найчастіше публікованих та цитованих у світі стислих окреслень бізнесової етики. Він був створений Ротарійцем Гербертом Дж. Тейлором у 1932 році, коли його попросили зайнятися справами чиказької Клаб Алюмініум Компані, над якою нависла загроза банкрутства. Тейлор почав шукати виходу для компанії, яка задихалася під тиском фінансових труднощів часів Великої депресії. Він створив етичний код з 24-х слів (у англійському варіанті), яким почали користуватись всі працівники компанії у своєму професійному та приватному житті. Тест чотирьох питань став їх провідником у справах випуску, реклами та продажу продукції, у їх стосунках з дилерами та покупцями, тобто справа виживання компанії спиралася на цю просту філософію.Герб Тейлор був обраний президентом Ротарі Інтернешнл на 1954-55 рік. Тест чотирьох питань був прийнятий Ротарі у 1943 році, перекладений більш як на 100 мов і опублікований у тисячах різноманітних видань. Цей принцип мають знати та застосовувати всі Ротарійці:По відношенню до того, про що ми думаємо, що говоримо і що робимо:
(1) Чи в цьому ІСТИНА?
(2) Чи СПРАВЕДЛИВО це по відношенню до всіх, кого це стосується ?
(3) Чи це зміцнить ДОБРУ ВОЛЮ та ДРУЖБУ?
(4) Чи буде це НА БЛАГО всім зацікавленим?

ПОЛ ГАРРІС – ПЕРШИЙ, АЛЕ НЕ ПЕРШИЙ

  • Чи був Пол Гарріс першим Президентом Ротарі Клубу? –НІ
  • Чи був Пол Гарріс першим Президентом Ротарі Інтернешнл? – ТАК

Є просте пояснення цієї ситуації, що здається суперечливою. Хоч Пол Гарріс був засновником першого Ротарі Клубу в Чикаго в 1905 році, Президентом цього Клубу був обраний інший з засновників, Сильвестр Шилє.Та вже у 1910 році було створено 16 Ротарі Клубів, які об’єдналися в організацію під назвою Національна Асоціація Ротарі Клубів. Через 2 роки ця назва була замінена на Міжнародну Асоціацію Ротарі Клубів, оскільки повстав клуб у канадському Вінніпезі, а пізніше в Англії, Ірландії та Шотландії. У 1922 році назву було скорочено до Ротарі Інтернешнл.Коли у 1910 році було створено першу організацію Ротарі Клубів, Пол Гарріс був обраний її першим Президентом. Він обіймав цю позицію впродовж двох років, з 1910 по 1912. Таким чином, творець ідеї Ротарі, який відхилив пропозицію стати Президентом першого Клубу, став першим Президентом всесвітньої організації Ротарі Інтернешнл.

ІМЕНА ТА ПРІЗВИСЬКА

З перших днів Ротарі його члени зверталися один до одного по імені. Оскільки особисте знайомство та дружба становлять наріжні камені Ротарі, цілком натуральним є те, що багато Клубів застосувало практику відкидання офіційних титулів у спілкуванні між членами. До осіб, до котрих зазвичай звертаються “пане професоре”, “докторе”, “пане” або “отче”, у Клубі звертаються просто: Петре, Наталко, Михайле, Галино і т. п. Характерний для Ротарі Клубний значок з іменем також сприяє цій звичці. В деяких країнах, наприклад, Європи члени Клубу вживають більш офіційного стилю спілкування. В інших частинах світу, головним чином в азіатських країнах, розповсюдженою практикою стало надавання кожному новоприйнятому члену гумористичного прізвиська, пов’язаного з рисами його характеру або з яскравими ознаками його професії чи бізнесу. Наприклад, член Клубу з прізвиськом “Кисень” є виробником газохімічних продуктів, “Деревце” – прізвисько Ротарійця, який займається лісоматеріалами, виробника будматеріалів називають “Цеглою”, дрібнооптовика канцтоварів – “Олівцем”. Інших можуть називати “Мускул”, “Усмішка” і т. ін., зважаючи на риси їх вигляду чи характеру. Такі прізвиська в цілому підштовхують до створення настрою добродушного гумору і приязні. Але незважаючи на те, називають Ротарійця іменем чи прізвиськом, дух особистої дружби завжди буде тим першим кроком, який відкриває двері всім іншим можливостям служіння.

ЧОТИРИ НАПРЯМКИ СЛУЖІННЯ

Термін “Чотири напрямки служіння” дуже часто зустрічається в Ротарійській літературі та інформації. Ці чотири шляхи мають пряме відношення до чотирьох елементів Ротарійської Мети: Служіння Клубу, Служіння покликанню (професії), Служіння місцевій громаді та Служіння світовій спільноті (міжнародне).Не дивлячись на те, що цих чотирьох напрямків не знайдеш ні в якому з формально зафіксованих конституційних документів Ротарі, їх загальна концепція була прийнята як засіб окреслення першочергових напрямків діяльності Ротарійців.

  • Служіння Клубу охоплює всі види діяльності, яку мають вести Ротарійці, щоб забезпечити успішне функціонування свого Клубу.
  • Служіння покликанню – це можливість, яку має кожний Ротарієць, щоб запрезентувати гідність та корисність своєї професії іншим членам Клубу.
  • Служіння місцевій громаді має відношення до тієї діяльності, яку провадить Ротарієць для поліпшення рівня життя безпосередньо в своєму локальному середовищі: місті, районі, тощо. Зазвичай до цього долучається молодь, пенсіонери, неповносправні особи та інші, хто бачить у Ротарі джерело надії на покращення свого життя.
  • Четвертий напрямок, Міжнародне служіння – це різноманітні програми та діяльність, яку проводять Ротарійці для побудови взаєморозуміння між народами, доброї волі та миру. Проекти міжнародного Служіння призначені для забезпечення гуманітарних потреб людей багатьох країн світу.

Коли Ротарієць розуміє суть цих напрямків і впевнено ними крокує, то Ротарійська Мета набуває ще більшого значення.

79000, Україна, м. Львів, info@rc-ratusha.lviv.ua
вул. Словацького, 1, а/с 118 тел. +380 67 680 99 66